Українські народні казки

Історичний Виграїв

Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Колись наше село називалося Горохова Діброва. Невідомо хто цьому прадавньому поселенню росів дав таку назву. Та коли, було, подивишся на нього з висоти пташиного польоту, то його біленькі хати під солом’яними стріхами так розміщені, ніби хтось з торби розсипав горох. Розкинулося село на лівому березі мальовничої річки Рось, з усіх боків оточене старезним лісом. Чоловіки займались землеробством, мисливством, рибальством, а жінки пряли конопляні нитки, ткали полотно, вели домашнє господарство. Жителі дотримувалися релігійних свят, ходили до церкви.

1648 рік… У Горохову Діброву зайшло польське військо. Люди зрозуміли, що над ними нависла біда, тому в кузні день і ніч кували зброю для боротьби з ворогом. Але сили були не рівні. Поляки спустошили село, спалили багато хат, та церкву не зчепили. А в цей час Богдан Хмельницький з козаками спішив визволяти своїх побратимів. Одні козаки припливли на човнах по Росі, інші прибули на конях з протилежного боку. Козаків було багато, а ворогів ще більше.

Велика битва поблизу Горохової Діброви відбулася 24 травня 1648 року. Мудрість та хитрість, мужність та хоробрість допомогли козацькому війську на чолі з Богданом Хмельницьким здобути перемогу. Багато поляків полягло на полі бою, багато було взято в полон, але й чимало з награбованим добром почали втікати. Тікали до річки Рось, сідали у човни і відпливали від берега. Але спритні козаки наздоганяли і вміло билися з ними у воді. Все добро, яке ляхи награбували, пішло разом з ними на дно річки.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

54. Історичний Виграїв. Записано в селі Виграїв Корсунь-Шевченківського району від Гарап Марії Степанівни (1935) Куклою В. Б. 2008 року.