Українські народні казки

Аксютівка

Легенда Чернігівщини

Частину своїх знань Малуниха передала своїй дочці Оксані або, як її у нас називали, Аксюті. Вийшовши заміж в Авдіївку, Аксюта охрестилася. Мала вона добру вдачу і неабиякий природний розум, продовжила справу матері в лікуванні та цілительстві. Авторитет її в селі був беззаперечним. Практично з усіх життєвих питань люди зверталися до неї за порадами. Навіть сільські дівчата радше вирішува¬ли справи з тіткою Аксютою, ніж з матерями, і жінка завжди ставала доброю наставницею.

А хрещених дітей у неї було стільки, що по дорозі з дому до церкви багато-багато разів чула привітання:

— Здрастуйте, мамо!

Не було здається сім’ї в Авдіївці, яка б не запрошувала її стати хрещеною матір’ю. І жодному односельцеві жінка не відмовила, більше того, своїх хрещеників намагалася навчати мудрості, добру і справедливості.

В пам’ять про добру і мудру жінку вулицю, на якій вона жила, стали називати Аксютівкою.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

44. Аксютівка. Записано в Авдіївці Сосницького району від Кашич Марії Пилипівни (1910) 2008 року.