Українські народні казки

Бичківка
Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Так з давніх часів називають одну з вулиць Ребедайлівки. Про її виникнення розповідають цікаві історії. Ось одна з них.

Люди старшого покоління розповідають, що ще за часів кріпосного права тут, на стрімких кручах, росли великі дубові ліси, на вітах дерев виспівували пташки, у гущавині водилися дикі звірі. Одного разу старий панський пастух Самійло Гроза пас у лісі череду і загубив панського бичка. Розлючений поміщик наказав своїм економам відправити старого Самійла на стайню і добре його провчити. Жорстокий наказ було ретельно виконано. Після цього пан вигнав Самійла в ліс і звелів ніколи не показувати в селі.

У лісі під високою кручею старий пастух викопав землянку і серед безлюддя дожив тяжкі дні свого життя.

Згодом пан вигонив сюди всіх, хто не корився панській сваволі, не терпів жорстокого гноблення. І всім давали, як колись Самійлу Грозі, нове прізвище — Бичок. Так поступово круту схили заселили люди на прізвище Бичок. І куточок назвали Бичківкою.

Походження та примітки

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
102. Бичківка. Записано в Ребедайлівці Кам’янського району від Шевченко Зої Степанівни (1950 року народження) 2008 року.
Тексти надані Миколою Зінчуком та опубліковані з його дозволу.