Українські народні казки

Бог є

Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Мені розказував один дядько про те, що було, коли він був ще малим,

— Було це так. Ідемо ми з хлопцями зі школи, а школа була отам за клубом, біля церкви дерев’яної старої. Ідемо дорогою — снігу накидало! Сніг ліпиться гарно. Давай ми в сніжки гулять, так ото йшли дорогою, кидались. Дійшли до церкви, то бач її час ніяк не повалить, і революцію пережила, і в війну не розбомбили якось. Правда свята...

Пройшли якраз повз вхід у церкву, а один хлопець кинув сніжку. Щось у нього з рукою таке сталося, наче її порізав хто.

Так і не зрозуміли, що його поранило тоді, та побачили, що Бог є на світі, і що він карає за таке діло, коли людина не дума, що робить.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

49. Бог є. Записано в Корсуні Корсунь-Шевченківського району від Гибало Володимира Луковича (1937) 2008 року.