Богданів рівчак
Легенда Чернігівщини

У нашому селі є Богданів рівчак. Ось яка його історія.

Ще коли тривала війна під проводом Хмельницького, послав гетьман своїх людей, щоб побудували тут для нього хату. Будували вони її ціле літо. Дівчата бігали дивитися, як хлопці працюють. А поруч був березняк, де була гулянка, коли приходив музика.

Був серед них хлопець Богдан. Чуб русявий, очі карі, а руки — золоті. За що б не взявся, все в нього виходило. От впала йому в око дівчина Росинка. А її всі в селі любили. Вона була дочкою старости, а звали її повністю Євфосинія, Росинкою її люди називали.

Уподобали вони одне одного та літо недовге. Пора вже хлопцям іти, а він не може з коханою розлучитися. Вона йому обіцяє:

— Як вічна вода на землі, як бажана роса на листі, так і я тебе буду любити, де б ти не був.

А Богдан, дивлячись в очі своєї обраниці сказав:

— Тільки смерть зможе забрати тебе із мого серця.

Так і розлучилися вони.

Йшли роки. Батько Фросини посивів увесь, мати постаріла, вмовляють дочку вийти заміж. Хлопці ж сватаються. Та втікала Росинка до того місця, де з Богданом зустрічалася.

Одного вечора бачили люди, що вона довго сиділа, зігнувшись до землі, а на ранок її не стало. Шукали усім селом і ніде не знайшли. А років через три знов прийшли у село хлопці Хмельницького. Зустрічають їх, а Богдан шукає поглядом кохану. Почав допитуватися в людей, чому її нема. Йому й сказали, що пропала без сліду, а батько з горя помер.

Не до веселощів молодому хлопцеві. Покинув він друзів і пішов на те місце, де вони розлучалися. Сльози полилися з очей, припавши до сирої землі, він сказав:

— Ти ж обіцяла мене дочекатися. Я прийшов. А де ж ти?

Раптом прямо з-під його ніг почав пробиватися маленький потічок води. Він був ще слабенький, але вода все прибувала. І зрозумів Богдан, що з-під землі до нього пробивається кохана. Обкопав він потічок і пообіцяв повернутися.

Та доля розпорядилася інакше. Не вернувся з походу хлопець. А потічок з роками розливався і сильніше бив із землі. У народі той потічок і досі називають Богдановим, а криничку, з якої б’є вода — Росинчиною. Вчені кажуть, що вода там корисна, а люди, що цілюща. Та що вилікувала вона багато людей від тяжких хвороб, це знає кожен в селі.