Українські народні казки

Богородицька капличка

Легенда Чернігівщини

Є одна легенда, пов’язана з криничкою. Одного разу сиділа на дереві

зозуля і безперервно кувала, немовби хотіла людям сказати:

— Приходьте з вірою в Божу Матір та чудотворні сили. Жива вода у цій криниці.

Ось чому цю криничку називають зозулиною. Люди і понині ходять до неї з своїми хворобами, п’ють воду і дякують Богові. Великої слави набула та криничка, коли напившись з неї, глухоніма дівчина одужала. На честь цієї події у 1863 році граф В. Борковський вибудував навпроти криниці капличку, прикрашену куполом і дзвіничкою.

Існує ще одна легенда. В селі Бориничах жила сім’я. Там народилася дівчинка, яка не могла говорити. Коли вона виросла, то прийшла до тої кринички, щоб напитися води. Там вона побачила Божу Матір, яка сказала їй:

— Піди в село і розкажи всім, що ти бачила.

Дівчинка прибігла додому і розказала батькам. Ті, знаючи, що вона ніколи не говорила, відвели її до священика. А вже він усім розказав про цю криничку. На тому місці, де з’являлася Божа Матір, поставили фігуру Пречистої Діви.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

8. Богородицька капличка. Записано в Морівську Козелецького району від Маркович Ольги Степанівни (1966) 2008 року.