Українські народні казки

Братики-сестрички

Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Пам’ятаєте, прогулюючись лісом, ви зустрічали такі красиві і цікаві квіти з чотирьох пелюсток: дві пелюстки фіолетово-синього кольору, а інші дві — сонячно-пшеничного забарвлення. Про неї в народі була складена дуже зворушлива легенда.

Було це ще за царя Гороха, коли в світі панувало зло і несправедливість, коли темрява захоплювала навіть день і коли справжня щирість пробивалась крізь тьму дуже рідко, але все-таки пробивалась.

В одній майже розваленій хатині жив бідний селянин, на руках якого було дві дитини: хлопчик і дівчинка. Його жінка померла від хвороби. Чоловік багато працював, щоб хоч якось прогодувати дітлахів, тому приділяв їм мало часу. Та вони розуміли його, діти рідко сварилися, частіше підтримували один одного, всіляко допомагали по господарству, і з нетерпінням чекали на батька.

І от одного разу вони так його й не дочекалися... Наступного дня братик і сестричка дізналися про загадкове зникнення їхнього батька. Дівчинка не втрималась і заплакала, а хлопчик не стримав бажання пригорнути і поцілувати маленьку сестричку. Відтоді вони завжди були разом, не відпускали один одного на великі відстані, боялися втратити ще одну рідну людину. Вони стали одним цілим, дякували Богу, за те, що мають один одного і трималися завжди разом. І, на їхню честь Господь подарував землі простеньку, невибагливу квітку, як символ вічної дружби і любові.

Братики-сестрички ростуть не тільки в диких місцях, вони цвітуть там, де є співчуття і розуміння. Пройдіться по вашому садку і подивіться, чи там не росте квітка вічності.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

31. Братики-сестрички. Записано в Чорнобаївці від Бугай Євдокії Оксентіївни (1923) Троян Каріною 2008 року.