Українські народні казки

Біла криниця

Легенда Поділля

Вода — це джерело життя. Без води не буде нічого. Недарма ж вона займає на нашій планеті територію вдвічі більшу ніж суша. Тож з цього можна зрозуміти, що воду треба шанувати. Про це не забувають в селі Пилипи-Олександрівські.

На території села є невеличка криниця, що має славну і загадкову назву Біла криниця. Навіть від самої назви віє якоюсь чистотою, святістю. Ця криничка тут ще з давніх часів. Про неї ходять різні легенди.

Старші люди кажуть, що назву Біла вона має тому, що в ній чиста і прозора вода. Існує ще така легенда.

На Івана Купала вночі з криниці виходять русалки. Хто в цей час туди піде, той вже ніколи не повернеться. Одна жінка з села бачила, як з неба у криницю спускалася червона змія.

Люди розповідають ще одну легенду. У одної жінки дуже боліла голова. Через нестерпний біль, бідолашна зверталася по допомогу до лікарів, ворожок, але нічого не допомагало. Одного разу бабуся порадила цій жінці, щоб хтось з її родичів набрали лікувальної води з Білої кринички і облили цією водою голову хворої. Набирати треба було тільки уночі, а по дорозі додому ніхто не повинен обертатися і розмовляти. Все було зроблено так, як говорила бабуся. І завдяки лікувальній воді з Білої криниці жінка одужала.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

90. Біла криниця. Записано в с. Пилипи-Олександрівські Віньковецького району від Кабась Ганни Федорівни (1945) 2010 року.