Вербич
Легенда Чернігівщини

Побутує в нашому селі давня казка. Йдеться в ній про взаємне кохання мисливця Вербича і селянської дівчини Милави. Та не судилося їм жити разом. В ті часи майбутнє своїх дітей влаштовували батьки. Непокірних жорстоко карали. Та, незважаючи на сувору заборону, закохані продовжували зустрічатись таємно від батьків.

Багато пригод випало на долю Вербича і Милави, допоки не зустріли вони доброго чарівника. Зарадив чарівник їхній біді, допоміг молодим, поєднав навіки, перетворивши на ріки. Потекли через поля, луки і ліси води Вербича. «Вислизнула» Милава з батьківської опіки, понеслася на зустріч коханому. Так і з’явились річки Вербич і Лузь (від слова вилузнути). Саме на березі Лузі поселилися перші жителі Авдіївки.