Українські народні казки

Влохи, Волохи, Василькове

Легенда Полтавщини

Василькове (Влохи, Волохи) — село з такою милозвучною назвою надійно заховалося від північних вітрів-буревіїв за високою горою, а південна його частина на всьому протязі змикається з лісисто-болотистою місцевістю, де стоять в задумі вільхи, де сплять верболози, а ранком на сонці веселковими кольорами бринять роси.

Які битви, які ратні подвиги бачили ці землі? Одні говорять, що кургани за селом, то згадка про шведів, яких наздогнали та побили війська Петра Першого, а на пам’ять наносили шапками цілу гору землі, інші стверджують, що могили козацькі, а дехто й про скіфів згадує.

Точний час заснування Василькового невідомий. Очевидно, це відбувалося десь у середині XVIII століття. Походження першої назви неоднозначне . За переказами старожилів, на горі, по схилах, в долині зручно випасати овець, а пастухів звали «валахами». Звідси й назва села — «Волохи», За іншою оповідкою, облюбували затишну місцину під горою два брати-чужинці зі своїми родинами. Чи то прізвище їхнє «Влох», чи то вони, дійсно, румуни, переселенці з Валахії — історично-етнографічної області румунських земель, а таки закріпилася за селом назва «Волохи», або «Влохи». Як там не було, а перші поселенці були геть не схожі на місцевих: чорняві, зі смуглою шкірою, з дивною говіркою, та ще й задиркуваті — любили навкулачки пограти.

Після Великої Вітчизняної війни Волохи отримали іншу, мелодійну і чарівну назву. Василькове — то швидше від імені (жив там дід Василько і кілька Василів Васильовичів), аніж від квітів васильків, яких ціле море квітує по горі, пішло. Вперше офіційно зустрічаємо назву Василькове в переліку населених пунктів, які входять до Шилівської сільської ради на 1 вересня 1946 року.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

21. Влохи, Волохи, Василькове. Записано в Шилівці Решетилівського району від Карпенко Галини Карпівни (1932) 2008 року.