Українські народні казки

Гирине займище

Легенда Чернігівщини

Це було за тих часів, коли люди освоювали землю Чернігівську, зокрема біля

села Соноти.

Цар видав указ, за яким люди могли іти туди і брати землі стільки, скільки зможуть обробити. Багато людей в той край хлинуло. Всі родючі землі розібрали, залишилися тільки білі піски біля Десни. Прийшов сюди і Йван Гиря. Глянув — аж навколо самий пісок. Зажурився чоловік, ліг відпочити. І наснився йому сон, ніби чоловічий голос каже йому:

— Бери, Іване, цю землю, на ній можна розжитися.

Після цього взяв собі Іван півгектара. Сіяв він і гречку, і льон, але нічого не родило. Тоді приїхала якась комісія. Походили, подивилися і вирішили посадити там ліс.

Багато хто віддав свої землі. Подумав Іван та й віддав і свою. А сам з відчаю помер. Пройшли роки. На тому місці виріс красивий ліс. А при дорозі стоїть знак: «Ліс — це багатство».

З того часу люди називають те місце Гириним займищем.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

22. Гирине займище. Записано в с. Кіпті від Ткаченка Івана Павловича (1918) 2008 року.