Українські народні казки

Глибокий Яр

Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Давно це було. Можливо, навіть тоді, коли й села нашого не існувало. А на цьому місці шуміли дрімучі ліси, які змінювалися великими зеленими та квітучими галявинами. Текла собі невеличка річечка під смішною назвою Курячий Брід і був великий глибокий яр, що закінчувався біля теперішньої Рогівської границі непрохідним болотом-трясовиною.

На той час земля наша вже перестала стогнати від монголо-татарського іга, проте нащадки Чингісхана, Батия, які любили золото, продовжували грабувати народ і це золото переховувати. Якимось чином їхній скарб — золото й інші коштовності потрапили до рук чумаків, які їздили волами у Крим по сіль. Знайдене золото вони сховали на одному з возів, якими везли сіль.

Їздили чумаки тільки їм відомими дорогами. Чумацький шлях на небі вказував на вірний напрям. їдучи в Крим ранньою весною, засівали галявини просом, а вертаючись назад, збирали врожай і варили з проса кашу. Шлях їх проходив поблизу нашого села та Глибокого Яру. На його території було непрохідне болото, що поросло осокою і високим очеретом.

Зупинившись, стомлені чумаки розпалили вогнище, наварили каші, повечеряли і поснули. Хоч і давно це було, та люди і тоді були всякі. Одного чумака дуже муляло те золото і він вирішив його вкрасти. Переконавшись, що всі сплять, запряг воли у віз із скарбом, та й давай тікати. Тільки не пощастило йому. Ніч була темна, і злодій, збившись з дороги, потрапив у болото. Коли відчув, що трясовина засмоктує його і віз із золотом, почав кричати. На той крик прибігли інші чумаки, але було вже пізно. Скарб врятувати не вдалося. Залишився тільки один золотий ланцюг, який був на іншому возі. Чумаки, щоб назначити місце, де потонув віз із скарбом, закопали цей ланцюг для нащадків.

Правда це чи ні, ніхто не знає. Щось забувається, щось добавляється. Проте і до нашого часу знаходяться бажаючі сміливці, перекопують цей яр, шукаючи золотий ланцюг, а Глибокий Яр радо приймає всіх і гордо береже свої таємниці.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

75. Глибокий Яр. Записано в селі Поташ Маньківського району від Солошенко Віри Якимівни (1946) 2008 року.