Гора Острюха
Легенда Чернігівщини

Ми живемо в мальовничому селі на Черкащині біля самого Дніпра. Село наше називається Придніпровське. Там є гора, про яку складають легенди.

Гора та називається Острюха. Ще в сиву давнину козаки на степах вздовж всього Дніпра, від самого Криму, будували сторожові могили, де стояли бочки з смолою для того, щоб попереджати сотні козаків про нашестя татарів. Вночі було видно вогонь, а вдень — чорний дим. І от одна з таких сторожових могил знаходиться на території нашого села. Але батько наш увесь час говорив, що він ще від свого діда чув, що в тій могилі знаходиться золото. Було таке повір’я, що перед самісіньким Великоднем, коли місячно, на вершині тієї гори засвічується свічка. Це вказувало саме на те, що там і є золото.

І от шестеро смільчаків вночі вирушили до тієї гори, щоб викопати золото. Тільки почали вони свою роботу, як звідки не візьмись, серед ночі, налетів такий вітер, що дерева почали з корінням вивертатись. А вітер так завивав, що здавалось, ніби, зграї вовків обходять з усіх боків. Чоловіки, налякані такою несподіваною зміною погоди, покидали всі свої інструменти і кинулись навтьоки. Відійшовши від могили метрів п’ятсот, все було тихо, ніщо і не нагадувало про буревій. І тоді люди зрозуміли, що те золото прокляте, aбо воно охороняється якоюсь неземною силою.

Золото в таких могилах дійсно заховували, і заховували його козацькі ватажки. З козацької сотні про золото знали п’ять чоловік. І після закінчення бойових дій це золото роздавали козакам, але якщо ватажка було вбито, то золото називали проклятим. Тому що не змогли вберегти його. А якщо не змогли вберегти ватажка, то і до золота не змогли дістатись. Вже тепер, в наші часи, люди зрозуміли звідки бралась та свічка. То зірка так відсвічувала, що людям, які жили в низовині здавалося, що загорається свічка. І по цей день не припиняються розкопки тієї гори „чорними археологами». Але ніхто не знає чи викопали там золото, чи ні?

Нам цю легенду розповів батько. Тепер ми розповіли її нашому синові. І сьогодні, коли приходиш до гори Острюхи, тебе охоплюють думки про те, чи

справді все це було, чи це просто легенда.