☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські легенди

Грем’яч
Легенда Чернігівщини

Це було в давні часи. До нашого Сіверського краю прийшло плем’я кочового народу. Йшло воно дуже довго, у цій довгій дорозі траплялися всілякі лиха, чимало людей загинуло від хвороб та голоду. Ці люди шукали гарних плодючих земель для того, щоб розташувати своє плем’я. Їм дуже сподобалася наша місцевість, широкі поля, які можна обробляти і сіяти жито, квітучі луги, де можна випасати худобу, зелені ліси, в яких багато ягід та грибів. Ну, а головне — це річка, бо без води неможливе життя. Оселилися люди в нашій місцевості і почали налагоджувати своє життя. Будували домівки, стайні для худоби, орали землю, ростили дітей.

Та одного разу сталося лихо. На мирний люд напали вороги. Вони палили хати, порізали худобу, отруїли воду в річках, повбивали людей. Лише невелика група селян встигла сховатися в лісі. Їм треба було починати все спочатку, бо повсюди були самі тільки згарища. Але для того, щоб жити, головне була потрібна вода. І тоді люди почали шукати джерела, з яких починалися річки. Вони знайшли їх, відчистили від бруду і чиста джерельна вода наповнила людей силою і здоров’ям. Зажили люди щасливо, працювали, ростили дітей, співали пісні.

А джерельна вода била з землі фонтаном, гриміла на всю округу, тому і назвали люди своє селище Грем’яч.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

59. Грем’яч. Записано в Грем’ячі Новгород-Сіверського району від Котляр Людмили Віталіївни (1970) 2008 року.