Українські народні казки

Де подівся ставок

Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Давним-давно в Павлівці був великий ставок. Влітку там було людно. Дитячий сміх лунав сонячними днями, а вранці і ввечері засиджувались біля нього рибалки. В ставку водилися карасі, окуні, коропи.

Під старим явором било чисте джерельце і наповнювало ставок свіжою водою. А біля джерельця жила маленька русалочка. Вдень вона спала глибоко на дні, а вночі розважала парубків та дівчат чарівними піснями та грайливим сміхом. По обидва береги ставка жили дві господині: тітка Хівря та тітка Мотря. У Хіврі були білі гуси, а в Мотрі — сірі. Вони плавали і купалися в ставку, поєднувались в один великий табун. Бувало й таке, що сірі гуси пливли до Хівриного берега, а білі — до Мотиного. Тоді господині вибігали до берега, сварилися і жбурляли камінням на гусей. Спокою більше не було: вода в ставку каламутилась, гуси галакали, риба металась. Русалочка теж втратила спокій. Вона більше не могла спати вдень, а вночі лише гірко плакала і тужила.

Одного разу Хівря з Мотрею злісно полаялися. Каміння літало над гусьми і падало у воду. Гострий камінь перебив хвіст русалочки. Гірко заридала вона і опустилася на дно джерельця. Джерельце замулилось, вода в ставку почала спадати. Загинула русалка, а за нею і ставок. Зараз на місці ставка росте пишна лугова трава та цвітуть квіти.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

110. Де подівся ставок? Записано в Павлівці Жашківського району від Ринденко Тетяни Михайлівни (1939) 2008 року.