Українські народні казки

Десна, Снов, Дніпро

Легенда Чернігівщини

Розповідала мені моя бабуся, що колись Десна та Снов були людьми.

Жила собі така гарна-прегарна дівчина Десна. Очі в неї були сині-сині, вуста яскраво-червоні, завжди усміхнені.

Батько Десни був дуже суворий і навіть деспотичний. Ніколи він не відпускав дівчину ні на вулицю погуляти, ні музик послухати, навіть біля вікна сидячи, бо боявся, що хто-небудь викраде його доньку й залишиться вітець у самоті.

Одного разу батько Дніпро вирішив подивитися світу, сходити до моря, про яке слава йшла як про дуже велике та багатюще рибою, сіллю та іншими багатствами, а доньку зачинив у будинку й наказав нікуди не виходити, навіть до вікна до приступати.

Сидить бідна дівчина, сумує, сльози проливає, що ні з ким навіть словом перемовитися не може. Аж тут чує: хтось стукає у віконечко. Мовчить дівчина, боїться, що то батько повернувся, щоб її перевірити. А стукіт не припиняється...

Вирішила Десна виглянути стиха та перевірити, чи то батько, чи ні. Аж гульк у вікно вскочив Снов. Парубок бійкий, веселий, а в селі ходила про нього слава, як про забіякуватого. Усі знали, що він легковажний, до жодної дівчини довго не залицяється, а день-два пороги пооббива та й до іншої стежку топче.

— Чого прийшов? Не кликала я тебе.

— А мене кликати не треба, сам прийду, бо кохаю тебе ніжно-ніжно, вірно-вірно. Скількох дівчат зустрічав, а з жодною не можу довго говорити, бо завжди тебе в ній бачу. Вийди за мене заміж, благаю!

— Не можу, батечко не дозволить нам одружитися. Сам знаєш, як він мене від себе відпускати не хоче.

— А ми з тобою втечемо. Коли кохаєш мене так, як я тебе, то побігли.

Вискочили вони у вікно, а пес загавкав. Цей гавкіт почув батько Дніпро

та й заспішив додому, щоб повернути доньку-втікачку. Змолилися Десна й

Снов до богині Роди, щоб порятувала їх. От Рода й перетворила їх на річки. У тому місці, де зустрілися Снов і Десна утворилися Устя (їх так називають і до нашого часу), а де Десна чекала на батька, там вона впадає в Дніпро, бо ніколи діти не можуть бути далеко від батьків.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

4. Десна, Снов, Дніпро. Записано в Брусилові Чернігівського району від Моховик Ганни Іванівни (1942) 2008 року.