Українські народні казки

Добрий пан

Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Давним-давно, коли ще була панщина, в нашому селі жив пан Березовський. Він був добрий, поважав людей. Позичав гроші під малі проценти. Як виходили на поле робити, включав музику (грамофона), по закінченню жнив влаштовував бал. Люди могли баювати цілий тиждень. Було дуже багато випивки і панської їжі. Якщо жінка родила дитину, то мала право місяць не виходити на роботу. Дозволяв справляти весілля у всі пори року. Це був добрий пан.

Але жив у нашому селі чоловік, який не любив пана. Всі про це знали. Він казав, що вб’є його і таки вбив. Після того більше цього чоловіка не бачили. Всі люди жаліли і плакали за Березовським. Після смерті Березовського його жінка зібрала всіх і сказала:

— Я закопаю ці стовпи. Ваше село будуть обходити різні біди. Воно ніколи не постраждає від сильних вітрів, дощів, блискавок. Люди в цьому селі будуть жити посередньо, ні бідно, ні багато.

Сказавши це вона сіла в карету і поїхала. Селяни порадились і назвали село на честь пана Березівкою. Старші люди припускають, що стовпи закопані на краю села.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

40. Добрий пан. Записано Березівці Маньківського району від Біди Ганни Прокопівни (1932) 2008 року.