Українські народні казки

Дівчина-зозуля
Легенда Гуцульщини

Був собі парубок та ходив до одної дівки. І мали вони побиратися. Але почалася війна. Його забрали і на війні вбили. Вона дуже тужила, та дівчина, дуже плакала. А йому, тому хлопцеви, було ім’я Кукунчик. Вона плакала і все повторювала: «Кукунчику... Кукунчику мій, Кукунчику...» Лиш це і більше нічого. Все голосила.

А мамі її це дуже надокучило, так надокучило, що вже не годна була того зносити. Та й нарешті каже вона: — А бодай ти кукала, поки світу й сонця!

А вона здригнулася і перемінилася в зозулю. І кажуть, що це й нині літає вона та кукає.

Походження та примітки

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Верхній Березів, Косівського району, Івано-Франківської області
22 листопада 1986 року
Від Неґрич А. Н. (1922 року народження)
Тексти надані Миколою Зінчуком та опубліковані з його дозволу.