Життєдайна криниця
Легенда Чернігівщини

За селом б’є співуче джерело. Вода з нього тече спочатку вузеньким потічком, а далі перетворюється в сріблясту річечку. Це єдине джерело на ділянці лісу.

Як воно утворилося, ніхто не знає. Та до наших днів дійшла така легенда.

Жили колись в лісі дружні звірі, між ними всі були рівні. Веселе товариство любило лісову країну. Туди всі збирались на відпочинок. І ось один рік видався посушливим. Всі водойми повисихали і звірям не було що пити. Всіх мучила спрага. Весела колись і сумна тепер громада зібралася на своєму улюбленому місці і заплакала. Рясні сльози розмили землю і задзвенів життєдайний струмок. Радості не було меж. І дзвенить мелодійна пісня і до сих пір.