З історії села Стуфчинці
Легенда Поділля

Стуфчинці — село, розташоване в дванадцяти кілометрах від обласного центру на двох горбах, розділених долиною, в якій є декілька невеличких річечок і ставків.

Як свідчать перекази старожилів, село спочатку існувало на другому місці. Долина була обсаджена деревами, а збоку текла річка з чистою водою. У цій долині навіть у найбільшу спеку зберігалася приємна прохолода. І за це називали долину Стуж-долина або холодна долина. Кажуть, що іноді її називали ще і Ступкою, бо розлога западина серед рівнини нагадувала цю посудину.

У долині чоловіки займалися скотарством і землеробством, а жінки пряли, готували їжу, виховували дітей. І текло життя. Люди помирали і народжувались, сумували і веселились. Та ось насунулась на село невідома хвороба «чума», яка косою пройшлась по убогих хатинах.

Збиралися здоровіші і просили у Бога порятунку. Можливо, Бог почув ці прохання. Епідемія чуми припинилась, але люди зі страху почали покидати непевну місцину і переходити жити на горбок, де заснували село під назвою Стуфчинці.

На місці старого заселення і тепер при оранці-знаходять черепки з посуду і різних предметів домашнього вжитку. З заходу від Стуфчинець, під самим лісом, є урочище, яке люди називають «городищем», а в долині шумить сосновий бір.