Українські народні казки

Замглай

Легенда Чернігівщини

Розповідала мені мама, що колись жив гарний чоловік. Була в нього чудова дружина. Звали того чоловіка Сівер, а дружину — Десна. Сімейне життя було дуже щасливим, кохали одне одного, не чуючи душі один в одному. Та не було в них діток.

Одного разу пішла жінка до відуна. Той був такий страшний, що коли Десна поглянула на нього, то перелякалася. Але бажання мати діток змусило її чекати, як той страшило почаклує. Сидить собі жінка, просить Велеса, щоб дав урожай на ниви, щедрий приплід на худобу, добрі надої корові.

А страшидло щось чаклує-чаклує, а потім як закричить:

— Чого Велесові молишся, коли зараз Роді потрібно слати слова прохання! Неправильно себе поводиш! Не буде в тебе щастя в дітях! Народиш ти сина, але буде він неслухняний, бо не слухалася ти й не тому молилася, кому я звелів! Утече синок від тебе, а чоловік шукатиме, знайде, а потім... Сама побачиш, що буде.

Вийшла перелякана жінка від відуна, прийшла додому, розповіла все чоловікові. Стали вони чекати.

І от народився у них син. Гарний був, як весняне сонечко, але ж неслухняний, як вільний вітер. Як звівся на ноги, то вже втримати його годі було! То в ліс побіжить, то в поле, то ще й заховається де-небудь. І шукають його батьки щодень, щогодини.

А одного разу, коли хлопчик знову втік, то вкрав його той чаклун. Побіг він подалі від батьківського дому. Погналися батько Сівер і мати Десна. Відбігли вже далеко від рідної домівки, а наздогнати злодюгу не можуть. Аж от почав чаклун спотикаються, а коли впав, то Сівер майже добіг до нього, вхопив жменю піску й жбурнув відуну межи очі. Почав той кліпати повіками, моргати, кричати:

— Ой, що ж мені робити?

— А хлопчик на це:

— Заморгай!

А відун недочув та як заверещить:

— Який я тобі Замглай! Ось ти отримаєш від мене!

Та й перетворився на річку, утопивши у своїй воді прегарне дитя. Мати як побачила це, то й сама з горя та розпачу стала рікою Десною.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

10. Замглай. Записано в Киселівці Чернігівського району від Гунько Євдокії Романівни (1935) 2008 року.