Українські народні казки

Захисники села

Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Славна, героїчна історія нашої України. Багато відомих історичних постатей віддали своє життя за волю та незалежність нашої держави. Багато горя, страждань, поневірянь випали на долю нашоог1 народу. Кожне місто, кожне село має своє славне історичне минуле. Згадка про ті далекі часи залишилися і в нашому селі, зокрема Мошногірських горах. Ось послухайте.

Було це тоді, коли наша земля потерпала від набігів татар. Всі люди пішли захищати рідне село. Мужньо захищали, але сили були нерівні.

Коли вже велика кількість людей загинули, на оборону села пліч-о пліч піднялися знесилені молоді хлопці, залишилося їх семеро. Вони вирішили перехитрувати ворога, завести їх у глибокий яр. Хлопці ні на мить не задумувалися про власне життя, тому що вдома залишилися жінки, матері.

Взявшись за руки, вони побігли в той бік лісу, де був глибокий яр. Вороги кинулися за ними, намагалися їх наздогнати. Хлопці знали, що загинуть тому вони вирішили триматися в останні хвилини життя разом. І ось остання мить життя, глибоке провалля, і смерть попереду. Життя обірвалось, але героїчний подвиг про семеро відважних хлопців залишився в пам’яті односельців.

Після перемоги над татарами люди часто приходили вшанувати пам’ять мужніх захисників. Згодом на місці, де загинули хлопці виросло сім дубів з одного кореня, як символ мужності, відваги українського народу в боротьбі з татарами.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

64. Захисники села. Записано в Будищі Черкаського району від Голуба Анатолія Яковича (1936) 2008 року.