Українські народні казки

Зачароване озеро

Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Моя бабуся розповіла мені казку-легенду про зачароване озерце. Зараз там протікає струмочок з чудодійною водою. Молодята п’ють воду, щоб жити в злагоді і мирі, жінки, які не мають дітей, напившись цієї води, надіються що Бог пошле діточок, хворі лікуються нею.

Зачароване воно було ще в сиву давнину...

В селі жила дівчинка -сирітка, в якої рано померла мама. Вона була дуже красива і розумна не по роках. Одного разу, прогулюючись з подружками по лісу, збираючи гриби, дівчатка зустріли вовка. Всі злякалися, а Одарочка стала його благати не чіпати їх. І сталося диво. Хижий звір заговорив людською мовою. Подружки злякано спостерігали за цією подією і не могли зрозуміти що коїться. Вовк спокійно відійшов у глибину лісу. Одарочка і сама здивувалася, як сталося, що до неї заговорив вовк.

З цим запитанням дівчинка пішла до бабусі, яка жила самісінька в лісі на Кошеному. Бабуся, яку всі вважали відьмою, розповіла онучці про те, що і вона має дар чаклунства. З того часу бабуся навчала дівчинку своєму ремеслу.

Пройшли роки. Одарочка стала красивою дівкою, на яку заглядалося багато гарних парубків. Але покохала вона Семена, сина бідної вдови.

У сусідньому селі жив чаклун. Він був поганою людиною, робив людям зло. Від його чар хворіла худоба, дохли кури, руйнувалися сім’ї. Бабуся Одарочки часто вступала з ним в двобій, але перемогти його було важко, адже він був набагато молодший від неї, та сильніший у чарах.

На сходці села було вирішено вигнати чаклуна з села. Тоді він зібрав собі однодумців, і всі вони поселилися в лісі, стали ще й розбійниками.

Одного разу Одарочка йшла до бабусі, а по дорозі, недалеко від озерця, на дівчину напали розбійники. Тепер дівчина була під владою чаклуна, який у неї закохався. Її не було в селі кілька днів і Семен зрозумів, що це справа рук чаклуна.

Парубок поспішив на допомогу своїй коханій. Відважно бився Семен з розбійниками, але сили були нерівні. Хлопця вбили на очах в Одарочки.

З відчаю, щоб не достатися нелюбу, дівчина стрибнула в озерце і втопилася. Раптово здригнулася земля, піднявся великий вітер і вода в озері стала студеною. Розсердився чаклун, хотів зробити воду отруйною, щоб люди обминали це озеро. Але любов Одарочки була такою сильною, що протистояла чарам чаклуна, і вода стала цілющою.

Давно вже немає того озерця, на його місці протікає джерело, яке і зараз дарує людям силу вірного, щирого кохання.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

63. Зачароване озеро. Записано в Байбузах Черкаського району від Чепурної Марії Семенівни (1920) 2008 року.