Земля зозулинецька
Легенда Поділля
У Великих Зозулинцях існує легенда. Коли українські козаки після визвольної війни проводили кордон з Польщею, який проходив через Зозулинецьку землю, то на кургані закопали стовп, за одними переказами залізний, за іншими — кам’яний. А під стовпом залізний ящик з документами.
На Зозулинецьких землях збереглися залишки кількох курганів (ще їх називають могилами). Про який курган іде мова, невідомо. Найбільший курган знаходиться на лівобережжі Случа, за урочищем Пустяк на найвищому місці.
Про проведення кордону і про залізний стовп розповідає відома маршова пісня-дума запорізьких козаків, в якій, можливо, вказується на Зозулинецьку легенду:
Ой чи бачиш, ляше, що це Случ — наше,
По Косцяну могилу.
Як не хотіли — забунтували
Та й утерали Вкраїну.
Перебийніс веде небагато —
Сімсот козаків з собою.
Рубає мечем голови з плечей,
А решту топить водою.
Дана легенда відома і в селі Трудове (раніше Індики). Старожили розповідають, що хрест і скриня закопані в тому кургані, який в хорошу погоду видно з села, а відстань від Трудового до кургану — біля чотирьох кілометрів.