Українські народні казки

Козак Гура
Легенда Поділля

Цю легенду я почула від свеї бабусі Одарки. Давно-давно це було. Ще, коли козаки були. Як попав до села козак Гура, ніхто не знав. Живе, то й живе. Оженився собі, діточки пішли.

На той час у селі люди робили на шкляному заводі. Робив там і цей козак шклодувом. Славився по всьому селу великою силою. Треба мати не силу, а силище, щоб дути то шкло. Як набере воздуха, як начне дути, то сам чуть не лопне, на надцять метрів люди відлітали від нього. Слухи про наш завод та про козака розійшлися по всіх селах.

Заводу вже давно нема. Але пам’ятають люди про нього і про величезну силу козака Гури. З тих пір ставок за селом, біля соснового лісу, звуть Ґуральня.

Походження та примітки

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
53. Козак Гура. Записано у Малинівці Літинського району від Зелінської Марії Калинівни (1926 року народження) 2009 року.
Тексти надані Миколою Зінчуком та опубліковані з його дозволу.