Українські народні казки

Козацький скарб

Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Є довгожителі серед людей, серед дерев, проте, щоб були довгожителі серед криниць, чути довелося вперше.

Щоправда, від тієї, ще козацької, криниці мало що й залишилося — лише дерев’яний зруб. А була ж, кажуть, недалеко від річки чудо-криниця із високим журавлем, що підіймав здоровенний кадуб води. Він перехилявся в дужих руках козаків і виливався в довгий жолоб, з якого, спрагло припадаючи, пили виморені в походах козацькі коні.

А чутка дійшла до нас така, що в цьому краю сміливе козацтво не раз відбивало ворожі навали монголо-татар. В одній надзвичайно кривавій січі удача сприяла українцям. Вони отримали перемогу і відібрали у ворога нечувано великий скарб: багато золотих прикрас, золотих монет і ще всіляких дорогоцінних речей. Мужні оборонці не мали часу на довгий перепочинок, бо потрібно було прогнати ворога геть з рідної землі.

І вночі, при світлі місяця та яскравого багаття взялися до важливої роботи: щоб зберегти відібраний у ворогів народний скарб, вирішили його закопати. Дружно й швидко кипіла робота: хто коней напував із добротної криниці з журавлем та жолобом, хто варив куліш, хто зброю налаштовував, а більшість трудились на береговій землі, віддаючи їй на довге збереження скарби із золота.

Тільки завдяки залишкам славнозвісної криниці можна здогадуватись про місце знаходження закопаного золота.

Щоліта хлюпоче хвилями спокійна тихоплинна Рось, буйно заленіють навколишні луки, повіває легенький вітерець, навічно зберігаючи таємницю давніх часів.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

46. Козацький скарб. Записано від Кособродова Володимира Ілліча (1926) 2008 року.

Козацький скарб

Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

За переказами старожилів, від Тальянківського чоловічого монастиря був викопаний підземний хід аж до Умані. Кажуть, що козаки заховали там вози із золотом, а ходи засипали.Потрапити туди можна через ляду, яка знаходиться у Куцій балці — це невеликий лісок між селами Тальянки та Легедзине.

Далі з легенди не зовсім зрозуміло, в який саме день можна побачити хід до печери. Але коли сонце стане на небі в зеніті і освітить галявину, то можна буде побачити відблиск від ляди, яка веде до підземного ходу. А знайти той хід зможе лише та людина, яка чиста серцем, смілива і є нащадком славного козацького роду.

Про те, що підземний хід існує, є достовірні факти. У 1995 році копали криницю на подвір’ї Павленко Галини, жительки села Легедзине, і на глибині трьох метрів натрапили на підземний хід, який вів у бік Тальянок.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

81. Козацький скарб. Записано в Легедзиновому Тальнівського району від Чабанюк Лідії (1938) 2008 року.