Українські народні казки

Козириха

Легенда Чернігівщини

У другій половині XVIII ст. власник села Іван Скоропадський будує на березі ріки Кистер винокурню, виникає однойменний з річкою хутір. Для організації виробництва поміщику потрібний був знаючий, енергійний і чесний працівник. Довго не таланило Скоропадському у виборі саме такої людини. Ніби непоганий чоловік, справу добре знає, та характер м’який В результаті робітники виробляють горілку не для продажу, а для власних потреб. В іншого характер твердий, а справи не знає.

Був період, коли підприємство взагалі опинилося на грані банкрутства. Поставив пан на чолі винокурні якогось заїжджого торговця. Справи пішли ніби непогано, наповнювалися горілкою величезні діжки, справно працювали робітники. Господар, який був генеральним суддею, проживав у Глухові, на винокурню не навідувався, повністю довіряв керівнику.

Але недарма в народі кажуть: «Довіряй, та провіряй». Обдурив зайда і пана, і робітників. У діжки наливав воду, а горілку збував «наліво». Вночі, з найбільш довіреними особами, доставляв оковиту в лісок неподалік. Продавали горілку в шинках навколишніх містечок і сіл, а пан і гадки не мав, що належні йому гроші опиняються в кишенях нечистого на руку торговця. Коли ж діжки наповнилися, тікає авантюрист від гріха подалі. Зловили злодюжку чи ні, невідомо. Якщо ж постав він перед Скоропадським, то його долі не позаздриш. Жорстоким був пан і скорим на розправу. Так жорстоко були покарані авдіївські селяни, яких в 1782 році зловили на півдні України і повернули Скоропадському. Частина з них, була віддана на службу до армії, яка тривала в той час 25 років. Надумав було поміщик закрити горезвісну винокурню, та порадили йому люди взяти приказчиком на підприємство одну дуже авторитетну на селі козачку. І сталося небувале до того. Скоропадський погодився з пропозицією. І що ж? Справи пішли значно краще, козачка налагодила виробництво, навела дисципліну і порядок. «Козир-жінка» ,- не міг нахвалитися нею поміщик. З того часу урочище, де працювала винокурня, стало називатися Козириха. Можливо, і зараз, коли чоловіки не можуть дати ради справам, як господарським, так і державним, потрібно звертатися за допомогою до жінок.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

39. Козириха. Записано в Авдіївці Сосницького району від Браженко Євдокії Петрівни (1915) 2008 року.