Українські народні казки

Колодязь

Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

На місці нинішнього Дніпра раніше знаходились такі села як Калантаїв, Адамівка, Кожарки, Подорожнє, Гущівка, Глинське, Лобачиха, Гіньки, Великий Калантаїв.

Був колгосп. Доводилось працювати волами, бо тракторів не було. В кожному дворі були корови, випасали їх на пасовищі. Тримали свиней у важках. Хати були глиняні, обмазані глеєм. Молотили зерно ціпами, пшеницю жали шерпами, а чоловіки косили косами. Біля хати був колодязь, а вода в ньому була чудова Дід зробив черпак, щоб пити. Люди з нього брали воду, коли йшли на роб оту.

Пам’ятаю такий випадок, що над цим колодязем билися два півні і впали в нього. Дід, узявши хватку, витягнув їх.

Життя було важке. Одного разу я вийшла по воду, а зозуля почала кувати. Стала питати:

— Зозуле, чого ти куєш? Мабуть, ти наше горе знаєш?

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

17. Колодязь. Записано в Ранцевому Чигиринського району від Криворучко Марії Пилипівни (1919) 2008 року.