Українські народні казки

Криниця в Кравцівському урочищі

Легенда Полтавщини

Було це давно. Після першої світової війни багато хто повертався до нашого села інвалідом. Повернувся і Прокіп Данилович, колись моторний чоловік. Але війна підірвала його здоров’я, фронтові рани пекли вогнем, а разом з ними і хворе серце. Ніхто не знав, якими тяжкими були для чоловіка довгі безсонні ночі, коли він залишався один-на-один з тьмою і болем. Тоді здавалося йому, що стражданням не буде кінця. Але новий день заглядав у вікно і все повторювалося: домашні турботи, тривожний вечір, безсонна ніч. Бо біль не давав спати, хіба що задрімати.

Одного разу Прокопові Даниловичу приснився дивний сон: якийсь незнайомий голос говорить йому:

— Піди в Кравцівське урочище і в долині, між пагорбів, викопай криницю. Там б’є підземне джерело. Вмийся тією водою і ти зцілишся.

Чоловік раптом прокинувся. До ранку думав він над віщим сном. Вирішив, що спробувати варто.

За декілька днів він викопав криницю, вмивався водою з неї. Сталося справжнє диво, Прокіп Данилович дійсно зцілився. А біля кринички зробив каплицю, приєднав цеберко і кухоль. Вона була справжнім порятунком у спекотну днину.

Люди розказували, що ще до того, коли викопали криницю, з гірки було видно, як сяяло те місце, де било цілюще джерело. Тепер вона освячується кожного року на Зелену Неділю. Багато людей збираються біля кринички, щоб вшанувати пам’ять односельчанина, який залишив свій слід на нашій землі.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

47. Криниця в Кравцівському урочищі. Записано в Калайдинцях Лубенського району від Бутко Марії Михайлівни (1936) 2008 року.