Українські народні казки

Криниця-журавель

Легенда Поділля

Жили на світі хлопчик та дівчинка. У них не було нікого. Дівчинка була старшою, тому поралась по господарству. А хлопчик був маленьким та ще й неслухняним. Усі жаліли малих сиріток і допомагали чим могли.

Одного разу хлопчик без дозволу пішов у ліс і заблудився. Довго блукав він лісом та й натрапив на глибоку криничку. Але він зовсім знесилів і не зміг дістати з криниці води. Де не візьмись у небі з’явився журавель. Він опустився біля криниці і, нагнувши свою довгу шию, дістав води з неї. Хлопчик подякував журавлеві. У дитини прибуло сили, і вона знайшла стежку додому. Вдома хлопчик розповів про свою пригоду сестричці і пообіцяв більше не ходити до лісу одному.

З того часу в пам’ять про доброго птаха люди почали лаштувати біля криниць пристрої, схожі на журавля, за допомогою яких дістають воду. А назвали таку криницю — криниця-журавель.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

92. Криниця-журавель. Записано в с. Новокостянтинів Летичівського району від Федорчак Надії Петрівни (1968) 2010 року.