Українські народні казки

Латівка
Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Я народилася і живу в селі Латівка ось уже сємдесят год. Чула ще од своєї мами оповідь про те, чого таку назву має наше село.

Колись давно люди нашого села належали панові, який був дуже жадний. Він з людей знущався, заставляв робить важко, а сам про них не думав. Люди ходили голодні, босі, в одежі, яка складалася з латок. Бо нової одежі пан не давав. Тому, коли бачили людину в полатаній одежі, говорили:

— Та це ж латовці.

Пізніше і саме село стали називать Латовка, тобто Латівка.

Походження та примітки

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
18. Латівка. Записала Вергун Тетяна від Садохіної Ніни Володимирівни (1929 року народження) в с. Латівка Широківського району 2009 року. Тексти надані Миколою Зінчуком та опубліковані з його дозволу.