Українські народні казки

Мати-й-мачуха
Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Колись в одному селі жили матір, батько та їх дочка. Та дуже скоро молода мати померла, тому чоловік найшов собі іншу дружину. Жінка відразу ж зненавиділа пасербицю.

І от одного разу вночі вона послала дівчину до своєї сестри, яка жила в сусідньому селі. Через дорогу між селами пролягало урвище. Але дівчинка знала про нього, тому зупинилася, щоб розгледіти найкращий шлях. Падчерка навіть не здогадувалася, що її мачуха заховалася за ближнім кущем і спостерігала за нею. Скоро жінка вибігла і зіпхнула дівчину в урвище, а сама ж пішла додому.

Батько, який дуже любив свою доньку, розшукував її по всіх усюдах. І от нарешті, знайшов. Виявилось, що коли дівчина падала, то вона зачепилася за кущ, який і врятував її од смерті. Прийти ж додому вона не змогла, бо переламала ногу.

З того часу в урвищі щовесни розцвітали маленькі жовті квіти. Їхні листки були з однієї сторони теплі, а з іншої холодні, подібно до двох жінок — матері й мачухи.

Походження та примітки

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
54. Мати-й-мачуха. Записано в Рогах Маньківського району від Бар’яцької Ольги Андріївни (1953 року народження) 2008 року.
Тексти надані Миколою Зінчуком та опубліковані з його дозволу.

Мати-й-мачуха
Легенда Полтавщини

Жила собі сім’я. Та через деякий час тяжко захворіла мати й невдовзі померла. Залишилися дочка й батько вдвох, але батько дівчини швидко знайшов собі нову жінку, а для дочки мачуху. Мачуха була злою до чоловікової дочки: весь час карала її за різні дрібниці. Дівчина сумувала за своєю рідною ненькою і часто плакала.

Аж ось на її городі виросла дивна квітка, при якій не було листочків. Та квітка нагадувала дівчині матір, і вона часто плакала, над нею сидячи. Незабаром з’явилися листочки. Сльози образи капали на поверхню листка і робили її та холодною. А сльози суму за мамою котилися під низ, там була тепла поверхня, вкрита м’якими ніжними ворсинками.

З того часу й досі, коли візьмемо листок мати-й-мачухи і прикладемо до лиця, то відчуємо на дотик, що одна сторона листочка холодна й шершава (то мачуха), а інша — м’якенька й тепла. То мама…

Походження та примітки

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
49. Мати-й-мачуха. Записано в Березоточі Лубенського району Полтавської області від Мудрої Галини Федотівни (1937 року народження) 2008 року.
Тексти надані Миколою Зінчуком та опубліковані з його дозволу.