Українські народні казки

Молодецька криниця

Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Споруджувати криниці обабіч шляхів проїжджих — то є давня традиція українського народу. Колись вони були місцем перепочинку чумаків, тимчасових стійбищ козацьких. Криниці оспівувались в обрядових, побутових та жартівливих піснях. Ось рядки однієї з них:

Ой, у полі криниченька,

З неї вода протікає...

Ой, там чумак сірі воли пасе

Та з криниці напуває...

Про окремі криниці складались цілі легенди. В Кам’янському районі в мальовничому селі Райгород з-під невеликої гори б’є джерело. Вода в ньому холодна і чиста, мов кришталь.

Розповідають, що якось у сиву давнину дві подруги, повертаючись на світанні з панщини, вмились тією водою. Сталось несподіване: втоми як і не було. Обидві відчули прилив сил, бадьорості. А подруги помітили, що їх ровесниці стали ще привабливішими, вродливішими.

Відтоді стежка до джерела не заростала: всі дівчата села приходили сюди до схід сонця вмиватися, бадьорості й краси набиратися. Невдовзі тут спорудили криницю і назвали її Молодецькою.

Згідно з іншою легендою, під час Визвольної війни 1648-1678рр. козацькі війська, керовані хоробрим і кмітливим ватажком Іваном Богуном, побували і в нашій місцевості. Після переходу у велику спеку вони зупинилися на околиці хутора в яру. І Богун наказав своїм хлопцям викопати в яру криницю. Напившись, він промовив:

— Молодці, хлопці, вода дуже смачна.

І в наш час цю криницю називають Молодецькою.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

101. Молодецька криниця. Записано в Райгороді Кам’янського району від Пономаренка Федора Микитовича (1912) 2008 року.