Українські народні казки

Мудрий старшина

Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Недалеко від гострої Могили на північний захід простяглася Широка балка. Сюди самарські козаки любили приганяти в нічне. Згідно легенді тут в цій балці самарські козаки на чолі з полковником Яковом Гаркушею в страшній нічній січі розгромили орду татар, визволивши тисячі бранців.

В протилежному кінці території сільської ради біля під’їзду до траси Москва-Сімферополь височиться величезна козацька могила Майдан.

Чому ця могила зветься Майдан. Існує кілька версій. Перша: на цій величезній могилі козаки самарської паланки збиралися на майдан.

Друга версія, що тут козаки розбили татар і заставили полонених насипати майдан. Але найбільш правильна на версія — це третя, згідно якої тут була невелика фортеця козацька перед Самарською, яка звалась Майдан.

Крім історико-географічних, у нас, як і кожному селі, є легенди побутові, смішні, повчальні.

Старші люди розповідають, що до революції в селі порядкував старшина, а допомагали йому десятники. Порядок у селі був зразковий, куди краще, ніж зараз. Ось такий старшина був у нашому селі Микола Бігма.

Як загуляє якийсь чоловік, то старшина його попереджає:

— Іване, візьмись за розум, в тебе сім’я, купа діток.

А гуляка продовжує своє. Тоді старшина дає наказ десятникам, а ті як вріжуть п’яничці київ. А він знову за своє. Тоді старшина збирає все село і говорить п’яниці:

— Ти нам в селі не потрібен. Йди звідси і щоб духу твого не було. Вернешся, заб’ємо киями.

Іванова дружина Марія плаче, а біля неї четверо дітей:

— Що ж я робитиму? Хата тече. Хто мені обробе отой клаптик землі.

А староста продовжує:

— Ти, Петре, з Грицьком зореш Марії ниву, а ти, Маріє, відробиш у них. А завтра толока — засіємо ниву Марії гуртом і відремонтуємо покрівлю.

Цього старосту боялися, поважали і любили.

Ще була така історія. Пан попередив старшину Бігму, що приїде в п’ятницю перевірити, як хазяйнує староста. А в п’ятницю вранці піднялася буря. Грім, блискавка. Бігма і говорить хлопцям:

— Виведіть найкращу свиню і забийте молотом по голові, а потім розпечіть залізний шворінь і проведіть ним по боці забитої свині. А ви, — звертається до другої групи, — запаліть причілок свинарника і бийте у дзвони на пожежу.

Хлопці так і зробили. А тут і панський фаетон показався на кряжі. Під’їхав пан, а все село тушить свинарник. Старшина і доповідає:

— Блискавкою вбило свиню, і від неї загорівся свинарник, так ми його врятували.

Подивився пан на «обпалену блискавкою» свиню, на людей, які були всі в сажі і мокрі. Похвалив всіх, а потім каже старшині:

— Свиню заберіть собі на обід, а оце вам за хорошу службу.

І витяг з гаманця п’ять карбованців, а хороша корова тоді коштувала два карбованці.

Цілий день все село гуляло, і всі хвалили свого старшину.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

59. Мудрий старшина. Записано від Гусарової І. І. (1939) в с. Дерезувате Синельниківського району 2009 року.