Українські народні казки

Мурзинці

Легенда Чернігівщини

Їхав один пан до свого помістя, та потрапив під сильну зливу. Кучер, який віз пана і знав ці місця, порадив заїхати у одне село. Дорога до села проходила через поле, відстань до села один кілометр. Земля в тих краях була родюча, чорна, і коли йшов дощ, болото було аж до колін. На півдорозі коні позастрягали і пан пішов пішки. Доки він ішов, дощ припинився.

Зайшовши у село, пан побачив, що і діти, і дорослі ходять замурзані по пояс у болото. Та й сам він добре замурзався. І зі злості викрикнув: «Які всі замурзані! Не село, а справжні Мурзинці!»

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

31. Мурзинці. Записано в Карпилівці Козелецького району від Мацібори Галини Павлівни (1945) 2008 року.