Надточіївка
Легенда Чернігівщини
Із сімейством Скоропадських пов’язані романтичні історії. Пам’ять про одну з них залишилась у назві вулиці. В першій половині XIX ст. жив на Панській вулиці кріпак Надточій. ( Вулиця починалася біля панського маєтку, а закінчувалась на місці, де в 1864 р. коштом місцевих жителів була зведена мурована Свято-Казанська церква). Вродливий, неговіркий юнак служив при панському дворі, доглядав коней. Був добрим, приязним до людей, завжди допомагав у біді і скруті. Поважали його односельці і за природний розум, розсудливість, хазяйновитість. Сподобався він молодій, гарній панянці. Та й Надточію, що правду таїти, подобалась дівчина. Захоплення молодих людей скоро переросло в кохання. Зустрічались вони в панському саду, прогулювались в чудових липових алеях. До речі, алеї ті непогано збереглись аж до 70-х років і були улюбленим місцем розваг вуличної дітвори.
Та дізнався поміщик про захоплення дочки, зустрічі під липами. Страшно розлютився. За його наказом Надточія було бито канчуками і відправлено рекрутом до армії. Так і не повернувся чоловік додому, але залишився в пам’яті односельців молодим, вродливим, добрим, а вулиця де він жив стала називатися Надточіївкою. Доля панянки, як говорили люди, склалася трагічно. Віддали її заміж за нелюба, не змогла дівчина винести наруги і наклала на себе руки. Документальних підтверджень цьому нема, можливо людська уява домислила фінал цього трагічного кохання.