Українські народні казки

Одинокий хрест серед яру

Легенда Поділля

Серед яру, що простягнувся недалеко від села поміж Талалаями та Станилівкою стоїть одинокий хрест та криниця.

Старі люди переказують, що було тут колись село Преси. Посеред села стояла церква, а біля неї криниця. Одного разу (а було це в XIII ст.) на село напали монголо-татари. Жителів всіх вирізали, а село спалили. Вдалося врятуватися лише дочці священика та синові коваля. Вони заховалися під греблею і там перечекали до темряви. А потім втекли і потрапили на хутір.

То навіть і не хутір, а було там всього одна-дві хатини. Потім він переріс у село яке, стали називати Талалаї, бо прізвище сина коваля було Талалай. Церква також була спалена. Та жителі села встигли все начиння зібрати та сховати в криниці.

Через багато років на місці церкви поставили капличку. На великі празники приїжджали сюди батюшки з окружних сіл і правили службу. Приходило і багато людей сюди за зціленням, бо вважали, що води в криниці дуже помічна і цілюща. Був на ній напис: «Багатая утварь Пресинской церкви бьіла спрятана в зтом колодце.»

За часів радянської влади капличку зруйнували. Тепер серед полів, в яру, порослому високою травою, стоїть самотня криниця та високий дерев’яний хрест.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

22. Одинокий хрест серед яру. Записано у селі Ширмівка Погребищенського району від Мазура Миколи Костянтиновича 2009 року.