Українські народні казки

Пашківці

Легенда Поділля

Було це давно, ще за кріпосницького ладу. Нашим селом керував пан. Звали його Пашко. Його маєток був розташований в мальовничому місці, коло лісу. Йому належало все село, ліс, поле. Ще зараз залишилися дерева, які колись росли в панському саду. В селі було близько трьохсот дворів, проживало близько семисот чоловік населення. Зі сходом сонця вони повинні були йти на панські поля і працювати до заходу.

Пан не був жорстокий. До людей відносився добре, в разі потреби допомагав сім’ям. У великі релігійні свята пан їздив по селу і роздавав людям дари. Він не терпів брехні, лукавства, жорстокості. Люди до панської сім’ї відносилися з повагою. Жителі села кожної неділі ходили до церкви. Люди бачили, як інші пани ставилися до своїх селян-кріпаків з жорстокістю, карали їх за найменшу провину. Напевно тому, що пан був доброю людиною, розумів бідність, був гарним господарем.

В його честь назвали село Пашківці.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

47. Пашківці. Записав в Пашківцях Хмельницького району Капура Дмитро від Капури Галини 2008 року.