Українські народні казки

Перекотиполе — свідок

Українська легенда

Їхали якось два товариші із заробітків, а було це ще за панщини, їхали і раділи, що заробили трохи грошенят. І ось довелось їм у полі заночувати.

Одного товариша взяла заздрість, і вирішив він вбити свого товариша, а його гроші забрати собі. Все одно ніхто не побачить. Стукнув сокирою він свого товариша, взяв у нього гроші та й поїхав. А коли від’їжджав, почув, як умираючий товариш його сказав:

— Перекотиполе, будь свідком, — і помер.

Пройшов деякий час. Розбагатів убивця. Купив собі землі, коней, іще дещо та й лиха не знає.

Ось якось поїхав він зі своєю дружино в гості до сусіднього села. І довелось їм їхати через поле, а вже була пора така, що пливло бабине літо і полем котилось перекотиполе.

Побачив перекотиполе хазяїн, що їхав на возі, і засміявся. Жінка почула та й давай його розпитувати, чого він сміється. Довго він не хотів казати, але потім розповів про те, як убив свого товариша, забрав його гроші, і ніхто не бачив, тільки перекотиполе котилося. От тепер він згадав і засміявся.

Жінка недовго тримала язика за зубами, а комусь розказала. Дійшло це до влади, і арештували цього чоловіка.

Ось так перекотиполе стало свідком.