Українські народні казки

Подорожник

Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Якось їхав один чоловік з ярмарку. їхав, та не сам, а з дружиною і маленьким сином. День наближався до завершення, і родина вирішила трішки відпочити.

А ось і лісок, який дарував їм свіжу прохолоду після спекотного дня. Але тільки-но вони зупинилися, як на них напали розбійники. Забрали воли, воза і все ,що було в ньому: добро і гроші. Жінка з переляку зомліла, а як прийшла до тями, то за розбійниками вже й слід прохолонув.

Дивиться жінка — чоловік і син її мертві лежать. З розпачу взяла жінка на оберемок мертву дитину і побрела , куди очі бачили. Довго вона так йшла,

заливаючись слізьми, коли глянь — лежить на лісовій стежці мертва

пташка. Дивиться жінка, до цієї мертвої підлітає ще одна пташка із зеленим листочком в роті. Підлетіла та й поклала листок мертвій на рану.

І сталося диво — рана вмить загоїлася, пташка ожила і защебетала. Жінка підняла той листочок і поклала його на рану своїй дитині. Повторилося те ж саме: рана зникла безслідно, а дитина розплющила очі і посміхнулася. Тоді жінка з цим листочком повернулася до місця розбійницького нападу, оживила свого чоловіка і вони разом вирушили до своєї домівки.

Згодом жінка роздивилася , що той чудодійний листок — листок подорожника. І розповіла про це своїм односельцям.

Відтоді люди завжди прикладають листя подорожника до ран , щоб швидше загоювалися.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

66. Подорожник. Записано в Кумейках Черкаського району від Дриги Петра Петровича (1948) 2008 року.