Українські народні казки

Пожежа в селі

Легенда Чернігівщини

Це сталося за тиждень до Великодня. Жінки прибирали, прали білизну. Одна з жінок взялася за цю роботу. Перше, що вона зробила, — це позолила сорочки. Це робилось так: налила в ночви води, замочила одяг, розжарену головешку вкинула в ночви. Головешка засичала, вода почала кипіти. Жінка винесла ночви на подвір’я. Але горе не само ходить, а біду з собою водить.

На вулиці був сильний вітер. Вітер роздмухав головешку, перебіг на солому, що лежала поряд. Сильний вітер поніс полум’я на інші хати. Вже згоріло півсела, згоріла і церква.

Баба Параска винесла ікону святого Пантелеймона, прочитала молитву і все затихло.

Саме Бог врятував наше село.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

13. Пожежа в селі. Записано в Слободі Чернігівського району від Пищури Петра Івановича (1926) 2008 року.