Українські народні казки

Про Байбузи

Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Назва нашого села пішла з сивої давнини. Серед мальовничої природи, густих лісів, безкраїх полів текла річка, як голуба стрічка. І жив у цій місцевості багатий-пребагатий козак Бай. Для більшого збагачення він займався, так би мовити, «промислом». Із бузини гнав горілку-бузу. Частину продавав місцевим жителям і мешканцям навколишніх сіл, а частиною пригощав селян, щоб вони, одурманивши голову, з більшим бажанням йшли до нього працювати. Таким чином, Бай наживав більше статків і славився своєю бузою у всіх навколишніх селах.

У давні часи через наше мальовниче село пролягав важливий торговельний шлях «Із Варяг у греки». У зв’язку з цим повз село проходило багато мандрівників, купців. Коли вони бачили селян, які невтомно, радісно працювали на полях, то з дивуванням у них запитували

— Як вам вдається так завзято працювати?

А вони відповідали:

— Це все від Баєвої бузи!

Від цього пішла назва нашого села Байбузи. Ось таку незвичайну легенду пам’ятає історія нашого села і його жителів.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

69. Про Байбузи. Записано в селі Байбузи Черкаського району від Ткаченка Капітона Івановича (1924) 2008 року.