Про Дзюньків

Легенда Поділля

Колись, в дуже давню давнину, коли українські землі потерпали від татарських. набігів, вирішив козак Джуна заснувати козацьку фортецю. Щоб і ворога гідно зустрічати, і не давати йому плюндрувати землі рідні.

Так в другій половині шістнадцятого століття на лівому березі Росі, на високому пагорбі, що обривами спускається до річки та її притоки Кози і Вільшанки, з’явилося укріплення.

Йшли літа...З часом фортеця почала обростати поселенням. Люди, що тут селилися, були у безпеці, бо про ворога завжди вчасно попереджували козацькі дозори. Як виникала загроза, ховалися в найближчу лісах, а то і в самій фортеці. А згодом поселення, що називали Джунковим, змінило своє ймення на Дзюньків.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

26. Про Дзюньків. Записано учнями Дзюньківської СЗШ І-ІІІ ступенів Погребищенського району 2009 року.