☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські легенди

Про Карпилівку
Легенда Чернігівщини

Неподалік нашого села є земляне підвищення. Якраз там і жили колись люди.

От в одного пана був дуже гарний син. А в тому селі чоловік Карп мав доньку на ім’я Ловка. Закохався панський син у бідну дівчину. Дуже це не подобалося панові, забороняв він синові зустрічатися з нею. Та не зважав син на батькову заборону.

Тоді пан вигнав Карпа з дочкою з села. А поряд з селищем протікала Десна, з часом вона змінила русло і залишила там тільки невеличкі річечки та родючу землю. Оселився там чоловік, почав працювати на землі та збирати добрий врожай. Почали проситися в пана інші люди на ці землі. Відпустив пан ще частину людей і там утворилося поселення, яке назвали Зарічка.

А молодий пан продовжував кохати Ловку, зустрічався з нею біля криниці. Довідався батько і пригрозив синові, що вб’є його, якщо той не перестане ходити до дівчини.

Довго чекала Ловка коханого, але він не прийшов. Довго вона плакала і криниця наповнювалася сльозами. Так утворилося озеро, а Ловка там з горя померла.

Озеро назвали Девоща (дева чистая), а село — Карпилівка (Карп і Ловка).

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

41. Про Карпилівку. Записано в Карпилівці Козелецького району від Троян Уляна Андріївна (1932) 2008 року.