Про Левко-Ромодан

Легенда Полтавщини

Якось поверталися з Криму та з Дону чумаки Роман (з міста Ромни ) і Левко (з Петрівки-Роменської).Валки зупинились на відпочинок. Романові та Левкові дуже сподобалась місцевість, вільне поле, джерела цілющої води, просторі випаси.

Друзі вирішили піти на заїжджий двір, поговорили із сотником, вирішили навесні приїхати сюди із сім’ями. Попродали в Ромнах на Іллінецькому ярмарку сіль та рибу, склали грошей, зібрали свої пожитки і з сім’ями наступного року навесні прибули на вподобані місця.

Слід сказати, що сім’ї ці були дивовижні. У Левка був один син і тринадцять дочок, у Романа — одна дочка і тринадцять синів.

Згодом деякі з молодих побралися, відділилися від батьків і започаткували зростання села. Левко оселився на краю поля біля ярка приблизно в тому місці, де тепер гребля левківського ставу, і зайняв частину поля над Лубенською дорогою. Прізвища його, на жаль, не встановлено, але старі люди стверджують, що його прозивали Бибкою, а хутір для благозвучності назвали Левковим.

Рід його розповсюдження мав мале, бо дочки повиходили заміж у навколишні села: Клепачі, Шишаки, Новачиху а також за Романових синів.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

43. Про Левко-Ромодан. Записано в селі Левко-Ромодан Лубенського району від Задеселець Олександри Пилипівни (1924) 2008 року.