Українські народні казки

Про Святу гору

Легенда Поділля

У селі Волиця-Керекешина, що на Хмельниччині, існує легенда про Святу гору, яка розміщена на високому пагорбі над ставком. Зараз там знаходиться сільський цвинтар. Та не тому так найменовано гору, що там покояться померлі.

З давніх-давен розповідали, що на тій горі була церква, але вона ввійшла в землю. Всім людям, хто піде на Великдень на цвинтар, прикладе вухо до землі на тому місці, здається, що дзвони дзвонять. Там і досі є кругла впадина діаметром двадцять п’ять метрів.

Легенда стверджує, що ввійшла церква в землю разом із людьми під час відправи служби якраз на Великдень, коли мали святити паску.

Якась вагітна жінка того урочистого дня йшла до церкви, яка стояла високо на горбі, стомилася та залаялась:

— Щоб ти у землю ввійшла, як до тебе тяжко йти!

І враз церква із службою Божою й увійшла в землю.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

78. Про Святу гору. Записано в селі Волиця-Керекешина Старокостянтинівського району від Козачук Лідії Трохимівни (1941) 2008 року.