☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські легенди

Про Старостинець
Легенда Поділля

Було це дуже давно .На території сучасного села не було ще поселень, лише стояли дрімучі ліси .їх омивали дві річки, яких з часом назвали Синюха і Білуха Місце злиття цих річок утворювало кут, або старе устя. Тут поселилася стара жінка, яку звали Устя, Була вона самотня, але в маленькій хатині завжди було багато людей.

Люди приходили до неї по допомогу. Стара Устя добре розумілася на травах. В її хатині було різне зілля, яке збирала вона в навколишніх лісах, сушила його і рятувала людей. Жінка була дуже привітна, своїх гостей завжди пригощала запашним чаєм. І коли когось запитували: «Куди йдеш?», відповідали:

— До старої Усті.

Так з часом біля старенької хатини заявилися інші, а село дістало назву Староустинці, пізніше Старостинці.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

24. Про Старостинець. Записано у селі Старостинець Погребищенського району 2009 року.