Українські народні казки

Про Таверівку
Легенда Полтавщини

На схилах ріки Коломак здавна розташовувались села і хутори, які в той час називалися Василівкою, Єгорівкою, Єленівкою. Розташовувалися вони за сім кілометрів від селища Чутове.

У хуторі Василівка (нині Таверівка) налічувалось не більше десяти хат. На фермі був один сарай і вівчарня. Це була невелика економія поміщиці Дурнової. Місцевого населення в ній було мало, тому сюди на роботу приходили люди з навколишніх сіл і з інших місць.

Працювати доводилося зранку і до пізнього вечора, роботи виконувалися вручну. На всю економію був один тракторець, пара плугів, молотарка і два паровики. Умови життя людей були погані. Робітники жили в бараках, погано харчувалися, часто хворіли.

Особливо багато заробітчан у Василівці було із бідних і засушливих земель Таврії. Селяни з півдня, щоб якось вижити, змушені були приїжджати на заробітки у поміщицькі економії на північ країни.

У Василівці їх щороку було по 600-800 чоловік. Це були сезонні робітники. Вони займалися вирощуванням цукрових буряків. Людей-заробітчан тут називали тавричанами. Тому пізніше, коли вони вже й не приїжджали на сезонні роботи, хутір Василівка в пам’ять про заробітчан із Таврії стали називати Таверівкою.

Ось така історія виникнення назви села Таверівка.

Походження та примітки

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
65. Про Таверівку. Записано в Таверівці Чутівського району Полтавської області від Ткаченко Олександри Пантелівни (1918 року народження) 2008 року.
Тексти надані Миколою Зінчуком та опубліковані з його дозволу.