Українські народні казки

Про Туркачі

Легенда Полтавщини

Було це в часи встановлення Радянської влади та боротьби з куркулями в Солониці.

За селом, на хуторі, одноосібно проживала велика родина заможного селянина Туркача. Сім’я мала багато землі й худоби, садиба була обнесена високою огорожею. І багато людей були охочими до їхнього добра. Ці чорні заздрощі привели до страшенної трагедії.

Якось на хуторі з’явилися чужі люди. Вночі на сім’ю напали і вчинили різанину. Вбили батька, матір, дітей. А найменша донька сховалася в печі і так врятувалася від смерті.

Вранці, коли маленька дівчинка вилізла з печі, вся в сажі, голова в неї була біла. За ніч від страху дитина посивіла. Що сталося з нею потім, ніхто не знає. Та й до цього часу люди з острахом згадують про цю родину.

А за селом і зараз є пустир, який так і називають Туркачі.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

30. Про Туркачі. Записано в Солониці Лубенського району від Якимець Марії Василівни (1935) 2008 року.