☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські легенди

Про Явтухи
Легенда Поділля

Перша назва нашого села Руда Парубоча.

Земля у цій місцевості була рудою, заболоченою. Звідси й назва. А парубоча — тому що там селилися спочатку лише парубки, відчайдушні й відважні — Гавришенко і Скоропис. Цю землю їм подарував полковник, якому вони врятували життя.

Татари не раз нападали на Руду Парубочу, палили хати, вбивали людей та брали їх у полон.

Однієї зимової ночі, коли жителі села спали і ще навіть півні не прокукурікали тричі, на село напали татари. Ворогам вдалося вирізати і вбити всіх жителів села. Лише один молодий, здоровий парубок Явтух, не дивлячись на те, що було дуже зимно, вибіг з хати майже роздягнений і побіг в лісові хащі. Хоча за Явтухом бігли переслідувачі, але він був спритнішим і його сховали лісові хащі від ворогів.

Згодом Явтух вирубав у цьому лісі ділянку, збудував хату, поселився там та одружився з жителькою сусіднього села Женишківці.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

2. Про Явтухи. Записано в Явтухах Деражнянського району від Грузевич Ольги Пилипівни (1919) 2008 року.